США. Дикий Захід 2017. Пустеля Мохаве. Роут 66. Вільямс

Дуже ранній підйом. Сьогодні їхати 800+ км. Весь день у дорозі.

“Минулі” серії –
1. Лось Анжелесь
2. Перша каліфорнійська rd
3. Сан Франциско та Пірс 39
4. Стенфорд та Силіконова долина
5. Музей Intel
6. Парк Велетнів

Спресовані старенькі тачки.. Теж кудись їдуть..

Пустеля. Свою назву пустеля отримала на честь індіанського племені Мохаве. Площа пустелі становить понад 35 000 км².

Сліди пожеж. Все чорне. Мохаве, як і будь-яка інша пустеля світу, перш за все відома своєю високою літньою температурою. Проте взимку в горах пустелі іноді випадає сніг, як це буває на горі Кларк або піку Телескоп (3392 м над рівнем моря), що зрідка призводить до закриття автомагістралей. Середня зимова температура коливається близько 0 °C.

І пустеля навкруги..

Пагорби і знов пустеля..

Все своє – вожу з собою. Дім на колесах. На жорсткій сцепці – авто. До автівки пречеплено байк.

Новенькі Тесли.

Needles. Неймовірно пекуче сонце в зеніті.

Тут і пообідали. Величезний лапоть ніжнішого стейку.

Почали з’являтися гори та зелень.

Сонце вже котиться до обрію. Теж втомилося … Але треба їхати далі.

На під’їзді до маленького містечка  Williams.

Закинули речі в готель на боці автобану та пішли в місто прогулятися пішки.. Бо за 10 годин в машині все “засиділося”.

Тут і будемо вечеряти.

Збережена стара бензоколонка.

Морозне та кришталево прозоре небо. Чумацький шлях та галактика Андромеди.

Надобраніч. Далі буде Великий Каньйон.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.