На сьогодні – Великий Каньйон. Якась година і вже на аеродромі біля каньойну.
“Минулі” серії –
1. Лось Анжелесь
2. Перша каліфорнійська rd
3. Сан Франциско та Пірс 39
4. Стенфорд та Силіконова долина
5. Музей Intel
6. Парк Велетнів
7. Пустеля Мохаве. Роут 66. Вільямс
Зі зв’язком тут трішечки не повезло. Його немає. Зовсім. (AT&T / T-Mobile).
Чи це тому, що Національний Парк.. Чи тому, що Індіанська Резервація.. Хто Зна. Маршрути прокладали заздалегідь через Wi-Fi в готелі та аеропорті.
На парковці аеропорту чекає цікавий автобусик.
Еврокоптер EC-130. Це наш транспорт. Засмутило те, що мене запхали в другий ряд по центру. “For weight balance”. Скотиняки.
До вікон – далеченько.. Пічалька.
Наш пілот
Знімати через затоноване скло геліка на витягнутих руках – ще те задоволення… Але щость вдалося змонтувати…
Захоплюючи види каньйону.
Трішечки даних з вікіпедії про каньойн:
Вели́кий каньйо́н (англ. Grand Canyon, ісп. Gran Cañón, хопі Ongtupqa, явапай Wi:kaʼi:la, навахо Tsékooh Hatsoh) — каньйон, розташований на північному заході американського штату Аризона на плато Колорадо, в середній течії річки Колорадо.
Довжина каньйону 466 км, глибина — до 1600 м, ширина на рівні поверхні плато 8 — 25 км, поблизу дна — менше 1 км (на окремих ділянках — до 120 м). У межах каньйону річка Колорадо тече зі швидкістю до 25 км/год. Поверхня плато, яке прорізає каньйон, розташована на висоті від 1525 до 2745 м над рівнем моря.
Для Великого каньйону характерні своєрідні форми рельєфу — «башти», «бастіони», грандіозні оголення гірських порід. Каньйон утворений у товщі вапняків, пісковиків і сланців.
Тут є все. Голова та хребет дракону.. Навіть “Крейсер”.
Річка Колорадо, яка все це і наробила. Зазвичай мутна. Там де блакитна – то лід та сніг.
Великий каньйон відносно недавнього походження — трохи більше мільйона років тому. Цей надзвичайно глибокий каньйон зі стрімкими стінами проритий річкою Колорадо. Робота ріки супроводжувалася підйомом плато Колорадо, що підсилювало дію ріки. Хоча каньйон і недавнього походження, скелі, що складають стіни, значно старіші. Геологічні дані свідчать про те, що тривалий час плато перебувало на дні моря.
Рослинність у каньйоні складається, переважно, з пустельних рослин, таких як агави та іспанський байонет. Тут водяться пуми, олені, орли. У каньйоні дуже спекотно влітку, а взимку іноді бувають заморозки.
Частина каньйону та його околиць входить до складу національного парку Гранд-Каньйон.
Щороку Великий каньйон забирає життя кількох необережних туристів, які відправляються в «останню 12-секундну подорож».
\
Осінній ліс.
Баффало вони ж бізони
45 хвилин пролетіли як одна мить. Трішечки “умотало”. Але без ексцессів …
Далі їдемо в Grand Canyon Visitor Center. Громандні парковки всі забиті вщент. Ледь знаходимо місце, куди можна прив’язати коняку.
І автобус везе нас до самого каньйону де починається трекінгова тропа. Доречі – інфраструктура тут дуже розвинута – готелі, кемпінги, кафе, оренда байків..
Висота над рівнем моря згідно телефону – 2190м.
Стежка вниз
Білка полює за горішками.
Білка. Дуже Швидка. Портрет.
Нажня точка, на яку спустилися – 1750м над рівнем моря (за даними телефону)
Підйом вгору.
Вечірнє сонце
Дочекатися заходу сонця не вдалося – останній бус відправлявся о 18.20.. а йти пішки до парковки далеченько і не дуже хотілося.
Коли добралися до ценрту відвідувачів вже були сутінки.
І коник при відкритті дверей ввічливо підсвічував підлогу…
Навпомацьки повертаємося до Вільямса – гугл без мережі не може прокласти маршрут.
Знову кафе Cruisers 66, де подають “салат з куркою” без курки.. Місця в ближніх кафе – немає. Все забито вщент.
Надобраніч. Далі буде Каньйон Антилопи та “Підкова”.