Прокинувшись вранці в Сан Сімеоні ми за планом повинні були їхати 1ю каліфорнійською вздовж узбережжя. Але виявилося що вона перекрита через завали. Тому перелізли через перевал і попрямували 101ю в обїзд до Big Sur.

Перша частина – США. Дикий Захід 2017. Лос Анжелес.

Перевал через гори був трохи туманним.

Зробивши коло в 270 км знов виїхали на 1шу каліфорнійську але з іншого боку завалів.
Bixby Creek Bridge

Тут вже можна було їхати без даху.

Прибули на місце де відлежуються морськи коти. Вони ж Sea Lions. Але, нажаль, котиків не було вдома.
В місцевих скелях зустрічаються сліди давніх громадних молюсків.

Погулявши по скелях ми поїхали далі в напрямку Сан Франциско.
Заїхали на піздній обід – вечерю в Monterey в Bubba Shrimp Co. Не сподобалося зовсім. На відміну від того ж Бубби в Канкуні.

Прогулялися по Monterey Old Fisherman’s Wharf. Треба було вирішувати – чи їхати в Берклі в готель, чи заїхати до Макса в гості в Сан Хосе та там заночувати, а потім рано вранці пиляти в готель. Трішечки потинявшись по старий пристані вирішили їхати на тропу Команчей, в Котах (Los Gatos).

Особливо не постішали, бо Макс до 22ї на роботі…
Коли добралися до Сан Хосе – було вже темно.
Вопсчем – тропа індіянського племені – то така вузесенька доріжка в 1 машину в горах в лісі. Ніч, нічого не видно. Навігатор вигукнув “приїхали” і вимкнувся. Навкого тільки дерева і темрява.. “Приїхали”… Паніка наростала. Добре що Макс автоматизував свою оселю і зміг ввімкнути освітлення териротії з роботи. Стало трішечки понятно, до якого дерева прив’язати коня та куди потім пхатися.

Жити в лісі – чедово. Ранок на Comanche trail, Los Gatos, CA.

Шоста ранку. Тиша. Пташки. Повітря … О дев’ятій треба було вже бути в готелі для прогулянок по Сан Франциско тому швиденько закинули речі до машини і погнали.

The Graduate (former Durant), Berkley

Доброго Ранку.
Далі буде Сан Франциско та Пірс 39.