Білгород-Дністровська фортеця або Аккерма́нська фортеця — історико-архітектурна пам’ятка XIII–XV століть. Знаходиться в м. Білгород-Дністровський Одеської області.
Фортеця будувалася на залишках грецького міста Тіра. Існувало воно до IV століття. Але часті напади завойовників знищили поліс. Спочатку місто зруйнували готи, а потім гуни поклали кінець існуванню Тіри. Після греків на місці Тіри мешкали даки, анти, слов’яни, болгари.. На думку істориків, у Х столітті Білгород входив до складу Київської Русі, потім деякий час належав Угорському королівству, а ще пізніше — Галицько-Волинському князівству. У складі останнього місто перебувало до нашестя татаро-монголів.
Кілійська брама
Стіни та кріпосний рів
Мінарет
Гарнізонний двір.
Лиман
Основу фортечного комплексу становить Цитадель — найбільш укріплена частина, збудована ще генуезцями. Вона складається з чотирьох великих башт, з’єднаних потужним муром. Башти мають власні назви: Придвірна (північно-східна), Комендантська (південно-східна), Темниця (південно-західна) та Скарбниця (північно-західна). Нині башта Скарбниця напівзруйнована, решта ж перебувають практично у відмінному стані. Площа двору цитаделі — 300 квадратних метрів. Тут є багато приміщень та розгалужена мережа підземних ходів, практично не досліджених. Колись у цитаделі містився комендантський палац.
