Porto. Порту. Давнє дивовижне місто на березі Атлантичного Океану.
Прилетіли ми до цього міста ввечері і воно зустріло нас тихим дощем.. Але поки добралися і влаштовувалися в готелі в передмісті ( Затишне містечко Повоа до Варзім ) – тихенький дощик вже перетворився на добрячу зливу.
Але вранці вже сяяло сонце і ми вирушили на екскурсію в Порту.
Місто зустріло нас веселими ритмами барабанщиків.
Залізничний вокзал. Усюди традиційна керамічна плитка “азулезуш” із картинами з історії міста та Португалії.
Дивні вулчики і будиночки.
Погреби, де вистоюється в бочках портвейн.
Середньовічна кріпосна стіна. Просто посеред міста.
Якогось ладу у архитактурі немає – будували хто на що гарадз і на розмір гаманця.
Набарежна. Рібейра (Ribeyra). Улублене місце місцевих та туристів.
Ну.. Як київські балкони …
Трамвайчик туристичний.
Вам туди.
Експерименти з платанами студентів місцевого ботанічного факультету. Передозування добривами коріння.
Чим багатіший власник – тим ширше фасад і більше вікон.
Хібара рибалки.
Після Порто заїхали ще в одне місто – Амаранте, що стоїть на річці Тамега.
Потім поверталися до готелю через мальовничу долину річки Дуро… Або Доуру.
Скрізь – виноградні сади.
Виноградні плантації Сандемана.
Усьо.
Далі буде.
Stay tuned.